Який антифриз заливати в Ланос

Продавці пропонують широкий асортимент і перше, що їх цікавить: “Якого кольору антифриз потрібен?” Довелося заглибитися в питання, спробую підсумувати отриману інформацію…
З прочитаного дізнаюся, що під час вибору антифризу потрібно керуватися не кольором, а інформацією на каністрі. Склад присадок – це головна відмінність в антифризах. Додавання яскравих барвників виробляється зовсім не для того, щоб виділити антифризи однакові за складом.

Яскраві неприродні кольори привертають увагу і сигналізують про небезпеку, оскільки антифризи отруйні. Підфарбований антифриз полегшує пошуки витоків (якщо такі з’являються) і полегшує контроль його рівня в розширювальному бачку.
Які бувають антифризи?

За європейськими допусками, зокрема VW, охолоджувальні рідини поділяються на кілька видів:
Антифриз G11 (силікатний). Використовується етиленгліколь з невеликим пакетом присадок. Як правило, найдешевші антифризи. Ці антифризи вирізняються низьким відкладенням накипу, завдяки відсутності у своєму складі фосфатів, нітратів, боратів і амніонів.

Унаслідок присутності сполук кремнію (силікатів) повністю покриває елементи системи охолодження, створюючи захисний шар, значно знижуючи водночас ймовірність корозії, що само по собі дуже добре, але так само істотно знижує теплообмін, що вже набагато гірше. Термін служби до 2 років.

Антифриз G12 (карбоксилатний). Відрізняється технологією виробництва антикорозійних присадок, основу яких складають солі карбонових кислот (карбоксилати). Найкращим чином підходить для високооборотистих і температурнонавантажених двигунів. Активні елементи антифризу концентруються в місцях скупчення корозії, створюючи надтонкий захисний шар, істотно не знижуючи тепловіддачу.

Крім цього карбоксилатному антифризу характерний більш тривалий термін експлуатації (до 5 років). Якщо в системі був уже залитий G11, то через створюване ним покриття, антифриз G12 не буде вже діяти, і термін заміни стає як за звичайного G11. І навпаки, якщо був залитий G12, то залитий новий G11 припиняє дію G12 за рахунок того самого масштабного покриття. Антифризи G11 і G12 між собою не можна заважати, заливати тільки після промивання системи охолодження. Антифриз G12 plus (G13) (поліпропіленгліколь).

Це більш екологічний продукт (швидше розкладається). Не містить фосфатів, боратів, нітратів і силікатів, що забезпечує низький корозійний вплив. Крім кращого захисту, ці антифризи виділяються стійкістю своїх експлуатаційних параметрів – 5 років служби для них швидше правило, ніж виняток.

Вивчивши інформацію, дійшов висновку, що у нас в системі охолодження антифриз G12 (карбоксилатний), термін експлуатації до 5 років, нам рекомендовано міняти охолоджувальну рідину після 4-ох років експлуатації автомобіля. Антифриз цього виду (G12), я і купив для системи охолодження свого автомобіля.

Ну і останнє, але не за важливістю, зрозуміло. 😉

Під час купівлі антифризу необхідно звернути увагу на його зовнішній вигляд – не повинно бути помутніння і осаду. Охолоджувальна рідина майже не пахне – запах бензину або дизпалива неприпустимий. Антифриз майже не піниться – якщо струснути каністру, піна має осісти за 3-5 секунд.
За час експлуатації охолоджувальна рідина не повинна кардинально міняти свій колір, припустимо лише невелике потемніння основного кольору. Доливати в систему охолодження слід або дистильовану воду, або антифриз раніше залитої марки.

Під час змішування антифризів із різними присадками може виникати хімічний “конфлікт”, наслідком якого є випадання гелю або осаду, що погіршує властивості охолоджувальної рідини.
Саме з цих причин змішувати антифризи, особливо різних кольорів, не рекомендується.

Вкрай небезпечна помилка зовсім не розбавляти концентрат антифризу! Етиленгліколь (концентрат антифризу) замерзає за температури всього -13 гард. С. Водночас він має абсолютно унікальну властивість знижувати температуру замерзання водних розчинів аж до -70 гард. С. Тому чистий етиленгліколь замерзне раніше, ніж навіть розбавлений на третину.

Для отримання охолоджувальної рідини з необхідними характеристиками (температурою застигання) необхідно змішати концентрат антифризу з водою.

Для концентратів антифризу звичайна пропорція змішування – приблизно 50% концентрату антифризу на 50% дистильованої води. Температура застигання такої суміші стає близько -38 гард. С. При більшій кількості води або якщо в концентраті недостатньо інгібіторів корозії значно прискорюються процеси корозії деталей. Розчин антифризу (з концентрату) необхідно готувати за такою таблицею:
– температура застигання гард. С:
-20, -25, -29, -38;
– кількість концентрату %:
35, 40, 45, 50;
– кількість води %:
65, 60, 55, 50.

Ось власне коротко і все! Так, багато буків вийшло, але можливо, хтось і подужав. )))
Всім удачі! 😉